ЯК МИ ПОГАНО ЖИВЕМ АБО ПРО ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ
Якщо ви ходите по вилиці без навушників, напевне чуєте багато всього цікавого. От я чую постійно. Мало того, ще й на консультаціях я стикають зі світосприйняттям пересічних полтавських громадян 😊 .
Нещодавно ходили робити закордонні паспорти. Черги такі, що ой-йой! Ми зрозуміли, що чекати надто довго, ми точно не вліземо. Але, на щастя, мій чоловік читає інтернет)) Тож ми поїхали в найближчий районний центр і там без черги все зробили. Точніше черга складалася з нас трьох. Але потім почали приходити й місцеві. Одна тітонька з вагітною дочкою обурювалася:
- От, роблять цей безвізовий режим, а воно нам треба? Ми йдемо в Європу з голою дупою, нащо нам та Європа? Краще зробили б у нас зарплати, як в Європі! А то вони там, звісно, хочуть, щоб наші люди поїхали працювати – дешева раб.сила! А вони сюди понаїдуть заводи будувати свої!
- 😳
Це ж треба! От вже де «темнота»! Тож побудують заводи – то й будуть робочі місця в нас, і зарплата буде. І ще можливість подорожувати і заробляти гроші за кордоном також буде.
Дуже багато ниючих людей у нас:
- Аааа, кругом погано, зарплати малі, комуналка висока, корупція, бла-бла-бла…
От я не знаю, як там що, але я бачу факти. Сім років тому в центрі міста, на Жовтневій від «Злато Місто» до ЦУМа було 3 кафе – жахливий гендель «Хвилинка», «Дім Кави» (або «Кафе у мимр») і страшнюча «Яшма». А за ЦУМом тільки но відкрили Кофеїн – єдине місце, куди можна було сходити. А зараз – подивіться на Жовтневу-Соборності! Там яблуку впасти ніде – все в кав’ярнях! В Полтаву пішли мережі – той же Кофеїн, Мафія, Сушия тощо. І народ сидить. Як же так? Адже зарплата зменшилась, комуналка зросла, а народ силить в кафе? І на відпочинок літає, і не в Крим уже.
А машин скільки стало в Полтаві! Раніше у нас і заторів-то не було. А наразі в обід в центрі спробуй проїдь ще.
Але виючих «ой як ми погано живемо!» не зменшилось.
- Хто в усьому винен?
- Ну звісно хто – президент! Депутати! Корупція!
А ще у нас в анкеті є стандартне питання, яке ми задаємо всім:
- Що б ви робили, якби стали президентом?
І знаєте яка найчастіша відповідь (особливо смішно її чути від «нєгатівщиків»):
- Ой ні, я б ніколи не став президентом! Це ж така відповідальність…
А секрет простий. Все, що вам потрібно, це прийняти відповідальність за ваше власне життя на себе. Не перекладати її на президента, депутатів і країну, в якій ви живете. Бо, якщо хтось інший відповідає за ваше благополуччя, то що можете вдіяти ВИ? Але якщо відповідальність ваша, то ви можете хоча б спробувати змінити своє життя на краще! Хоча б просто перестати нити – це вже дуже багато.
Кожну ситуацію можна сприймати з позиції – чому я можу навчитися в ній? Я народився саме в цій крайні, саме в цій сім’ї, саме в цей час, щоб навчитися… чому? Щоб стати… яким? Щоб зрозуміти… що? Зробити…? Дайте собі відповідь на ці питання. Почніть змінювати своє світосприйняття. Будьте вдячними за те, що є у вас. І ваше життя покращиться. І не тільки ваше, але й всіх, хто оточує вас.
